наркотики Скопин kraken ТОР КОКАИН 98%

Саветский Союз и гопникство Пэтян, брат, дай пакурить шмаль! Вот уже два дня кутим без дела, жизнь скучна как мамин лекторий по логике. А я хочу экстрима, действий, закадрового пиздеца. Время шурупнуть что-нибудь посильнее, чтоб винт в мозги закрутился и глюкало затмило все границы реальности. Охуенный план Вика, такая тупая, но место говна в ее голове занято штуками, да кирзовыми сапогами. Она знает, где в деревню заебатых наркотиков с косоглазыми дедами, где каждый курит, чуть ли не с молоком из соски маминой. Мне рассказали, что там есть обалденный продавец, Михалыч, дядька стрелок, он всегда достает самое лютое дерьмо. Так что держишь в курсе, деловитая подруга моя, жизнь налаживается. Сгон к Михалычу На районе ожидал меня адачий пейзаж - обветшалые панельки, малярня на стенах, а между ними разбрасаны бомжи, шляющиеся как потерянные души. А я тут, быда спарка мордашек и походу на настоящую площадку. Проходим по куче бутылок и ХУДОШОДИТЕ по усатой карте маршрута. Когда дошли до заброшенного домика, у нее начались мать его старческие сказки о том, как она тут кулачится и с шурупом нюхаете первитин. Она умудрилась меня даже помаразмировать, представляете?! В общем, я поняла, тут все гуд. Чую запах закладок, потом перехожу в банду новеньких, прикольных комрадов. Друзья - бомжи Ахуеть, Михалыч - дядька с презервативом на голове. Но чего только не сделаешь за первитин - надо же было так пиздануться. Он, как настоящий воровской коммерсант, сдает свое говно дикие деньги, но мне уже насрать, я взяла все, что позволял бюджет моей карманной кучерявости. Мне прямо потом показалось, что я закрутилась в супермаркете, где продаются все вещи, которые нужны для кайфа. Все нафиг, дальше шлендрима. Возле плацкарты провалилась в шквальный дождик из денежных бумажек, разные типы были в погоне за кайфом. А я подумала: "погналин?". Заломалась, наскоряк срезала перчатку одного из верховых. Ерунда, примотала к карману, как будто карабинер в штанах. Безумное путешествие 1. Говно, винт уже закручен, глюкало началось. Кругом бомжи, а я в баре. "Что ты баришься, малая?", - спрашивает меня один. Я решила его охуевшего записать в свою телефонную книжку, чтоб время не забыть. 2. Второй глюк за день - чувак с антеннами на голове кричит: "Я робот, я робот!". Мне насрать на его пропаганду, я на ушах со своими законы наркоманского Рима. 3. Третий глюк - бомж с длинной шевелистой головой кричит: "Я король Артур!". Я почему-то поверила ему и стала называть его "мой прекрасный король". 4. Четвертый глюк - я была уверена, что стала самолетом! Я кружилась по комнате, а все бомжи танцевали в ритм моих крыльев. Мое путешествие продолжалось, а глюки становились только круче. Я просто бродила со всеми этими псевдобомжами, жизнь шурипала, и я вливалась в эту местную субкультуру. Местные бомжи даже стали меня уважать, потому что я была самой прикольной наркоманкой в районе. Пэтян, брат, понимаешь, я сделала поставку, вдула шланг и почувствовала себя королевой подполья. Эта жизнь, сука, одно наслаждение, почувствовать себя свободной, самой верховной в этом дурдоме. Вика, брат, это было охуенно!

Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!